Традиція святкування Дня подяки Богу за врожай прийшла у новітні часи від Святого Всевишнього Бога, який заповів Своєму народу щорічно святкувати Свято Жнив, як нагадування про милуючу та щедру Божу руку, що подає все необхідне людям.
У книзі Буття читаємо: "І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: "Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!" І сказав Бог: "Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, - нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, - уся зелень яринна на їжу для них". І сталося так." (1М 27-31)
Як бачимо, у Бога був прекрасний задум створити досконалий світ і в ньому поселити людину. Бог подбав про їжу для неї та спланував щоденне завдання. Однак сатана порушив гармонію Божу, спокусивши Єву та Адама. У світ прийшов гріх, а з ним і земля занечистилася. Промовляючи до Адама, Бог сказав: "За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, - проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, - і до пороху вернешся". (1М 3:17-19)
Добрий і милуючий Бог не залишає людину мучитися на землі і готує для Свого вибраного народу Ізраїля нове прекрасне місце для їхнього мешкання - обітований Край. Виводячи Ізраїль із єгипетської неволі, Всевишній промовив до Мойсея: "І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом..." (2М:3-8). Господь постійно опікується людиною: подає їй своєчасно дощ ранній і дощ пізній, сонце освітлює та зігріває землю, що родить урожай плодів овочів та фруктів.
Людина і тут не змогла оцінити таку щедру милість Господню, посівши прекрасну землю, що рясно родила плоди, відмовилась шукати лиця Божого. Пророк Єремія промовляв Господні слова: "І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою... Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе... (Єр. 2:7-8).
Щоб виправити людину, Господь посилає на землю Свого улюбленого і дорогого Сина Ісуса Христа. Життя Ісуса, Його наука, жертовність, смерть на хресті і воскресіння дають людям ще один шанс від Небесного Отця. На Голгофі Ісус подолав смерть, прокляття, хвороби; і в той же час дав людям можливість стати причасниками Його перемоги. Бог приготував нове прекрасне місце для Своїх вибраних, хто приймає Ісуса, як особистого Господа і Спасителя. Всевишній приготував оселі Небесного Царства, де царює Син Божий. Там буде все нове і прекрасне. Кожний, хто завдяки перемозі Ісуса, також перемагає свою плоть, отримує заповідь Ісуса, яку Він відкрив у книзі Об'явлення: "Переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім" (Об. 2:7)
Господь повсякчасно показує нам Свою безмежну любов і турботу. Людина не завжди помічає Божу руку у своєму житті, але це не змінює обітниць Божих, на яких ми можемо сміливо будувати свою віру і очікувати приходу Господа нашого Ісуса Христа, щоб разом з Ним проводити вічність у раю.
